Весняні канікули: радість у кожному дні! 

    Розпочалися довгоочікувані весняні канікули — час відпочинку, радості та нових вражень для школярів. Після напруженого навчального періоду діти нарешті можуть перепочити, провести більше часу з родиною та друзями, набратися сил і позитивних емоцій. Попереду — дні, наповнені теплом, весняним настроєм і цікавими моментами. Проте сьогодні, в умовах війни, питання безпеки набуває особливого значення.

  Під час канікул особливо важливо не забувати про правила техніки безпеки. Обережність у повсякденних ситуаціях і відповідальне ставлення до власних дій допомагають уникнути небезпек. Нехай відпочинок буде не лише веселим, а й безпечним для кожного!

УРОК, ЯКИЙ НЕ ЗНАЙДЕШ У ПІДРУЧНИКАХ 

«СИЛА В ЄДНОСТІ І ДОБРИХ СПРАВАХ»

Сьогодні ми мали особливу нагоду відвідати Дзендзелівське відділення Маньківського центру соціальних послуг — місце, де щоденна праця наповнена змістом, турботою і справжнім патріотизмом.

Для моїх учнів ця екскурсія стала не просто знайомством із новим простором, а глибоким уроком людяності. Вони побачили, як з любов’ю та неймовірним терпінням плетуть маскувальні сітки для наших захисників. У кожному вузлику — тепло рук, віра і надія. Діти не лише спостерігали, а й самі спробували долучитися до цієї важливої справи — і це був момент особливої гордості.

Захоплення викликали й вироби: ляльки-мотанки, обереги, шкатулки. У цих речах — історія, традиція і душа українського народу.

Невтомні волонтери щиро поділилися  із нами скарбами — подарунками від військових: шевронами та прапорами. Вони стали живим нагадуванням про тих, завдяки кому ми маємо можливість навчатися, працювати і жити.

Наприкінці зустрічі усі почули від дітей щирі роздуми про щастя. У їхніх словах було так багато світла, простоти й правди!!! 

 «Трудовий десант: дбаємо про довкілля»

Теплий весняний день огорнув шкільне подвір’я м’яким сонячним світлом. Ми разом узялися до роботи — дружно, з усмішками й жартами. Вітер тихо перегортав сухе листя, а ми старанно підмітали доріжки, збирали гілочки та наводили лад. З кожним рухом подвір’я ставало чистішим і затишнішим.

Робота об’єднала нас: хтось підмітав, хтось збирав сміття, а хтось допомагав іншим. Було відчуття, ніби ми робимо щось справді важливе — не просто прибираємо, а дбаємо про місце, де щодня навчаємось і проводимо час разом.

Працювали дружно, було навіть весело. Коли закінчили, подвір’я стало охайним і приємним. Ми раділи, що зробили хорошу справу разом.