Оцінювання результатів навчання учнів 1–4 класів НУШ:
https://osvita.ua/school/estimation/89067/
НОВІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо викладання у початковій школі у 2025-2026 н.р.
Найважливіший документ, яким ми і далі будемо користуватися у 2025-2026 н.р. - Наказ №813 від 13.07.2021 року!
У цьому Наказі чітко прописано, що у початковій школі є два види оцінювання ФОРМУВАЛЬНЕ - ДЛЯ навчання і РІЧНЕ ( ПІДСУМКОВЕ ) - ДЛЯ РЕЗУЛЬТАТІВ навчання.
ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ РІВНІВ НЕ МАЄ!
У кінці навчального року учням 1-2 класів для ХАРАКТЕРИСТИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ використовуємо ВЕРБАЛЬНЕ оцінювання.
І у кінці навчального року учням 3 -4 класів ХАРАКТЕРИСТИКУ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ визначаємо РІВНЕВИМ ОЦІНЮВАННЯМ ( В,Д,С,П)
РІВНЕВЕ оцінювання для учнів 3-4 класів НЕ означає ставити рівні впродовж року! Це означає вивести РІВНІ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ з галузей по кожному очікуваному результату окремо ЛИШЕ В КІНЦІ навчального року - ПІДСУМКОВЕ ( РІЧНЕ) ОЦІНЮВАННЯ.
Ми НЕ можемо ставити рівні у 3-4 класах впродовж року, бо ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ РІВНІВ не має.
Ми - ФОРМУЄМО очікувані результати впродовж року!
А РІВЕНЬ - ФІКСУЄ СФОРМОВАНІ очікувані результати у кінці навчального року!
Початкова школа 2025/2026: нові методичні орієнтири від МОН
Психологічна підтримка
Психологічна служба у школах стає ключовою підтримкою для учасників освітнього процесу у період тривалої війни. Її завдання – психосоціальний супровід учнів, учителів і батьків, профілактика емоційного вигорання, надання допомоги в адаптації. Рекомендації Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» орієнтують педагогів на пріоритетні напрями підтримки, що особливо важливо у новому навчальному році.
Формування культури безпечної онлайн-поведінки
Сучасна школа має навчати дітей бути не лише грамотними, а й цифрово свідомими. Національний проєкт «Кібер Брама» та інші ініціативи дають учням і батькам практичні знання про безпечне використання інтернету, захист персональних даних, протидію фейкам і пропаганді. Також МОН звертає увагу на посилення значущості безпеки в мережі під час дистанційного або змішаного навчання та рекомендує:
• ознайомити учнів із алгоритмами дій у разі онлайн-небезпек;
• обговорити з батьками використання контент-фільтрів для безпечного пошуку інформації;
• формувати мережевий етикет, заохочувати відповідальну поведінку в мережі та дотримання правил спілкування;
• повторити правила безпечної роботи за комп’ютером і виконання вправ для зняття втоми.
Доброчесність у закладі освіти
Доброчесність – основа довіри до школи. Платформа Study.NAZK і методичні рекомендації «Освітній навігатор» допомагають школам формувати прозорі правила взаємодії, запобігати проявам академічної недоброчесності, пояснювати учням і батькам важливість чесності у навчанні. Це сприяє створенню здорового освітнього середовища, де панують взаємоповага та відповідальність.
Соціально-емоційна підтримка учасників освітнього процесу
Розвиток емоційного інтелекту учнів та психоемоційна стійкість учителів – один із пріоритетних напрямів роботи закладів освіти у 2025/2026 навчальному році. Програми та курси, запропоновані МОН у Рекомендаціях, допомагають педагогам створювати доброзичливий клімат у класі, підтримувати дітей у стресових ситуаціях, розвивати навички співпраці й саморегуляції. Участь у ініціативах LEGO Foundation та інших організацій дозволяє вчителям отримати практичні інструменти й методики для щоденної роботи.
Формування медіаграмотності
В умовах інформаційної війни медіаграмотність стає не просто корисною навичкою, а засобом захисту від маніпуляцій. Використання навчальних програм і методичних посібників з медіаграмотності, зазначених у рекомендаціях, допомагає учням розпізнавати дезінформацію, аналізувати джерела, розуміти механізми впливу. Онлайн-курси та національні проєкти, запропоновані в Рекомендаціях, розширюють можливості для вчителів і дають інструменти для інтеграції теми в різні предмети.
Використання штучного інтелекту в освіті
Штучний інтелект не замінює педагога, але може стати його надійною підтримкою. Його використання допомагає підвищити ефективність навчання та робити освітній процес більш гнучким і сучасним. Серед ресурсів, які рекомендує МОН для опанування роботи з інструментами ШІ, вартий уваги онлайн-курс головної редакторки Освітнього проєкту «На Урок» Любові Цукор «Штучний інтелект – персональний помічник учителя». Він містить практичні відео та матеріали, що демонструють, як за допомогою ШІ створювати навчальні завдання, автоматизувати рутинні процеси й формувати навички критичного мислення.
Методичні рекомендації щодо викладання у початковій школі у 2025/2026 н.р.
У 2025/2026 навчальному році освітній процес у 1–4-х класах спрямований на реалізацію Державного стандарту початкової освіти з урахуванням досягнень упровадження концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та подолання викликів, зумовлених особливостями освітнього процесу в умовах воєнного стану, зокрема й подолання освітніх втрат.
В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має грифи Міністерства освіти і науки України («Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», «Схвалено для використання в освітньому процесі»). Перелік грифованої навчальної літератури доступний на офіційному вебсайті Міністерства, на вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (у переліку: https://surl.lt/jdtxwh, або у каталозі: https://surl.li/bqsrea) та на вебсайті ДНУ «Український інститут розвитку освіти» (у каталозі: https://surl.li/xxvcuy).
З 2025 року у підручниках, що пройшли конкурсний відбір, обов’язковим складником став Е-додаток (інтерактивний електронний додаток до підручника). Він є доповненням, що посилює змістові та функціональні можливості паперового підручника завдяки мультимедійному контенту та інтерактивним функціям. Таке нововведення сприятиме якіснішому засвоєнню матеріалу та вдосконаленню освітнього процесу загалом.
Використання навчальних посібників, зошитів з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, є необов’язковим і може мати місце в освітньому процесі лише за умови дотримання вимог щодо уникнення перевантаження учнівства та добровільної згоди усіх батьків, або осіб, що їх заміняють, учнів / учениць класу на фінансове забезпечення.
Календарно-тематичне планування педагогічні працівники можуть розробляти за бажанням, зокрема у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел. Воно може бути об’єднане з навчальною програмою в один документ. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є автономією вчителя / вчительки.
Під час визначення обсягу завдань для самопідготовки учнів / учениць потрібно враховувати витрати часу дитини та вимоги Санітарного регламенту для ЗЗСО (наказ МОЗ від 25.09.2020 № 2205), де зазначено: у 3–5 класах тривалість виконання не має перевищувати 1 год, у 1–2 класах не рекомендується задавати обов’язкові завдання для самопідготовки. Проте у 2 класі можна пропонувати індивідуальні завдання за вибором, обсягом до 45 хв на добу. Вони мають бути посильними, цікавими, із чіткою інструкцією та знайомими діями. Завдання можуть включати роботу з довідниками, спостереження, інтерв’ювання тощо. Доцільно уточнювати терміни виконання (до уроку, тиждень, два), максимальний – два тижні (наприклад, для позакласного читання). Допускається використання електронних освітніх ресурсів за умови попереднього навчання з ними у класі.
Для надолуження освітніх втрат або організації додаткового освітнього простору можна використовувати мобільний застосунок «Вивчаю — не чекаю», де представлено добірку відео, тренувальні вправи, завдання, книги, ігри з математики й української мови і читання для 1-4 класів.
Гейміфікована програма навчання з використанням інтерактивних технологій «КЕЧ» спрямована допомогти учням / ученицями початкових класів подолати освітні втрати, спричинені війною, поглибити знання та здобути навички, які допоможуть з упевненістю рухатися вперед у навчанні. Для учнів / учениць другого, третього та четвертого класів розроблено гейміфіковані уроки, які містять блок емоційного налаштування та рефлексії.
Рекомендуємо вчителям / вчителькам початкової школи, у разі потреби, звертатись до бібліотеки навчально-методичних посібників для педагогічних працівників, зокрема і тих, які працюють з учнівством з особливими освітніми потребами або, наприклад, «Електронний помічник вчителя» https://elpom.com.ua/. Доцільно ознайомитися з особливостями організації навчальної взаємодії учнів / учениць з об’єктами шкільного освітнього середовища (http://surl.li/ekikl) та дидактичними моделями організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання (https://cutt.ly/eynEePM).
Ранкові зустрічі (10–15 хв на початку дня) сприяють створенню позитивної атмосфери. Рекомендується включити до них теми особистої та цивільної безпеки, дії в надзвичайних ситуаціях, мінної та пожежної безпеки. Корисними також можуть бути рольові ігри й практичні вправи.
Розклад дзвінків має враховувати тривалість уроків: 35 хв у 1-х класах, 40 хв – у 2–4-х. Заклад загальної середньої освіти може по-різному комбінувати навчальний час у межах загальної кількості навчальних годин, визначених освітньою програмою, що відкриває можливості для реалізації інтегративного підходу в змістовому забезпеченні освітнього процесу. Водночас перерозподіл навчального часу не повинен призводити до перевищення загальної суми навчальних годин на тиждень відносно гранично допустимого тижневого навантаження здобувача освіти. Зауважимо, що частину навчального навантаження з фізичної культури (до 1 години на тиждень) у початковій школі можна використовувати на вивчення окремих навчальних предметів, що забезпечують рухову активність учнівства (хореографія, ритміка, плавання тощо), за наявності відповідних умов, педагогічних кадрів та навчальних програм, які мають гриф Міністерства освіти і науки України.
Для реалізації пріоритетного напряму освітньої діяльності щодо організації роботи з подолання освітніх втрат учительство може використовувати методичні рекомендації (лист МОН від 19.08.2022 № 1/9530-22, додаток 2), а також ресурси Educaplay, Wordwall, Matific тощо. Корисними є матеріали щодо компетентнісного підходу в навчанні, розроблені Державною службою якості освіти. Також є методичний посібник щодо технологій формування навчальних досягнень молодших школярів на засадах компетентнісного підходу, розроблений Академією педагогічних наук України; методичний посібник щодо технологій оцінювання особистісних і навчальних досягнень учнів та учениці початкової школи, розроблений Інститутом педагогіки НАПН України.
Діагностичний підхід є провідною умовою ефективної організації освітнього процесу. Радимо ознайомитися з результатами дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни (звіт Державної служби якості освіти). Важливо також діагностувати не лише результати навчання, а й особистісні якості, мотивацію, психологічний клімат. Рекомендуємо ознайомитися з особливостями організації діагностичної та корекційно-розвивальної роботи з молодшими школярами (https://surl.lu/sgczsz).
Розвитку емоційно-соціальних навичок сприятимуть результати міжнародного дослідження соціально-емоційних навичок ДоСЕН (https://dosen.edcamp.ua/rezultaty). Радимо обговорити в професійних колах аналітичний огляд щодо соціально-емоційного навчання; особливості формування у молодших школярів навичок конструктивного спілкування (http://surl.li/ekhrp) та використовувати практичні рекомендації щодо формування емоційного інтелекту в учнів / учениць початкової школи (http://surl.li/ekhrp, http://surl.li/fmepg).
У 2025/2026 навчальному році зберігається висока актуальність психологічного супроводу освітнього процесу, спрямованого на підтримку дітей в умовах воєнного та післявоєнного стану. Доцільним є використання практик психологічного розвантаження (додаток 2 до листа МОН від 19.08.2022 №1/9530-22), що сприятимуть створенню атмосфери безпеки та емоційного комфорту.
Ефективною умовою такої атмосфери є дидактично виважена взаємодія, заснована на партнерстві й співпраці. Концепція НУШ і Державний стандарт початкової освіти акцентують увагу на формуванні комунікативної компетентності учнів / учениць, що охоплює здатність до усного й письмового висловлення думок, розуміння інформації, вільне володіння мовою в різних ситуаціях.
Важливими наскрізними уміннями є: висловлювання власної думки, яке доцільно розвивати за допомогою технології «Щоденні 5», щоденника вражень, диференційованих письмових завдань тощо; здатність логічно обґрунтовувати позицію, що передбачає роботу з джерелами, аналіз, узагальнення, обґрунтування суджень, дискусії, рефлексію, моделювання ситуацій; уміння співпрацювати з іншими, яке формується через інтерактивні методи, рольові ігри, групову роботу, правила співжиття класу, ранкові зустрічі.
Комунікативний розвиток посилюється завдяки поєднанню з розвитком критичного мислення. Рекомендуємо ознайомитись із методичними підходами до його формування у здобувачів початкової освіти (https://surl.li/spbleq).
У контексті війни особливо актуальним залишається національно-патріотичне виховання відповідно до Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України (2022). Рекомендуємо, проєктуючи процес засвоєння змісту навчальних предметів, ґрунтуватися на настановах, що стосуються національно-патріотичного виховання і формування громадянської позиції в учнів / учениць та які пропоновані у методичних рекомендаціях щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році (Додаток 2 до листа МОН від 19.08.2022 № 1/9530-22).
Для формування читацької активності учнівства радимо використовувати добірки дитячої літератури (https://aw.ubi.org.ua/#parents), інтернет-ресурси від української асоціації працівників бібліотек для дітей, що розміщені на сайті Національної бібліотеки України для дітей. Для покращення читацької компетентності: безоплатна читацька онлайн-платформа для дітей та підлітків Storiya, онлайн-бібліотека колекції авторських казок, створених міжнародною командою письменників та дитячих психологів, «Живі казки».
У відповідь на наслідки руйнування енергоінфраструктури, пріоритетним завданням є формування енергетичної культури, через екологічну компетентність. Рекомендуємо інтегрувати в освітній процес навчальні активності, спрямовані на формування навичок ощадливого використання ресурсів (проєкти, дослідження, челенджі, конкурси).
Оцінювання результатів навчання учнівства 1–4 класів має здійснюватися відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом МОН від 13.07.2021 № 813, та порад, викладених у Додатку 2 листа МОН від 19.08.2022 № 1/9530-22. Вони мають рекомендаційний характер, а заклади освіти, згідно зі статтею 54 Закону України «Про освіту» можуть розробити власну систему оцінювання з дотриманням концептуальних засад Нової української школи щодо здійснення оцінювально-аналітичної діяльності учителів/учительок. Види, кількість діагностувальних робіт і форми фіксації результатів можуть бути змінені педагогом або методичним об’єднанням і затверджені на педраді. Згідно з наказом МОН від 30.11.2020 № 1480 система оцінювання конкретизується в освітній програмі закладу освіти та у Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти.
Важливим чинником ефективного освітнього середовища є партнерська взаємодія школи й родини. Варто посилювати просвітницьку роботу з батьками, залучати їх до освітнього процесу, осучаснювати зміст заходів, спрямованих на підтримку родинних цінностей. Корисні практики можна переглянути тут: http://surl.li/geapz. Відповідаючи на запити батьків щодо оцінювання результатів навчання учнів та учениць, слід пояснити, що оцінювання у початковій школі здійснюється постійно, лише його результат фіксується у формі оцінювального судження. Слово вчителя/вчительки допомагає учнівству зрозуміти спосіб дії, за потреби коригувати діяльність і досягати успіху. Важливо радити батькам щоденно обговорювати з дитиною її навчальні досягнення, труднощі, зусилля, допомагати їй формувати навички саморефлексії.
Оцінювання у початковій школі – це не відбір, а орієнтир для подальшого розвитку учня / учениці. У час викликів важливо зберігати психологічну стійкість. Психологи радять зосереджуватись на тому, що ми можемо контролювати, підтримувати стосунки, діяти маленькими кроками та дбати про себе.
Перший урок 2025-2026 н.р.
22 серпня 2025 року Міністерство освіти і науки України надіслало до закладів загальної середньої освіти Лист № 1/17526-25 “Про організацію 2025/2026 навчального року”, у якому окреслено ключові підходи до проведення освітнього процесу. Важливим акцентом документа стало проведення Першого уроку, який відкриває новий навчальний рік.
Тематика Першого уроку
МОН рекомендує у 2025/2026 навчальному році присвятити Перший урок вшануванню пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.
Ця тема є особливо актуальною в умовах триваючої боротьби українського народу проти російської агресії. Її мета:
• формування в учнів національної свідомості та патріотизму;
• виховання активної громадянської позиції;
• розвиток шанобливого ставлення до родин загиблих воїнів;
• утвердження цінностей свободи, гідності та відповідальності перед майбутнім України.
Методичні рекомендації
Для підготовки та проведення Першого уроку педагогам радять скористатися інформаційними матеріалами Українського інституту національної пам’яті, які містять історичні довідки, біографії героїв, приклади сучасних форм роботи з учнями.
Учителі можуть обрати різні підходи до реалізації теми, зокрема:
• уроки пам’яті з використанням мультимедійних презентацій та документальних відео;
• дискусії та круглі столи щодо значення захисту України для сучасності й майбутнього;
• зустрічі з ветеранами, волонтерами та представниками родин загиблих воїнів;
• творчі завдання (написання листів подяки, створення стінгазет, малюнків, відеопроєктів).
Виховний потенціал
Перший урок нового навчального року має стати знаковою подією, що не лише започатковує освітній процес, а й формує у школярів відчуття причетності до історії та сучасності своєї країни.
Вшанування пам’яті героїв України сприятиме:
• зміцненню єдності поколінь;
• формуванню гордості за українських воїнів;
• утвердженню цінностей свободи, людської гідності та миру.
Орієнтовний зведений перелік діагностувальних робіт
(відповідно наказу МОН України
від 13.07.2021 року № 813)
у 1-4 класах НУШ
|
Види діагностувальних робіт |
Умови проведення |
Скороч. запис |
1 клас |
2 клас |
3 клас |
4 клас |
||||
|
І с. |
ІІ с. |
І с. |
ІІ с. |
І с. |
ІІ с. |
І с. |
ІІ с. |
|||
|
|
|
|
Українська мова та читання |
|||||||
|
Аудіювання (2-4 кл) |
Згідно календарного плану |
А |
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Читання вголос (1-4 кл.) |
На розсуд вчителя |
ЧитВ |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Читання мовчки (3-4 кл.) |
Згідно календарного плану |
ЧитМ |
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Читання напам’ять віршових творів (2-4 кл.) |
На розсуд вчителя |
Нап |
|
|
3 в. |
3 в. |
3 в. |
4 в. |
4 в. |
4 в. |
|
Читання напам’ять прозових творів (3-4 кл.) |
На розсуд вчителя |
Нап
|
|
|
|
|
|
1 урив. казки |
|
1 урив.опов. |
|
Робота з літ.твором/медіа текстом (2-4 кл.) |
Згідно календарного плану |
Твір
|
|
|
|
1 |
|
1 |
|
1 |
|
Усний переказ (2-4 кл.) |
На розсуд вчителя |
УсП |
|
|
1 |
|
1 |
|
1 |
|
|
Усього |
|
|
|
1 |
3 |
3 |
4 |
4 |
4 |
4 |
|
|
|
|
|
|||||||
|
Діалог (усно/письмово) (2-4 кл.) |
На розсуд вчителя |
Д |
|
|
|
1 |
1 |
|
1 |
|
|
Письмовий переказ (3-4 кл.) |
Згідно календарного плану |
ПП |
|
|
|
|
1 |
|
1 |
|
|
Усний твір (2-4 кл.) |
На розсуд вчителя |
УсТ |
|
|
|
1 |
|
1 |
1 |
|
|
Письмовий твір (4 кл.) |
Згідно календарного плану |
ПТ |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
Списування (1-4 кл.) |
Згідно календарного плану |
Спис |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Диктант (2-4 кл.) |
Згідно календарного плану |
Дикт |
|
|
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
|
Робота з мовними одиницями (2-4 кл.) |
Згідно календарного плану |
РзМО |
|
|
2 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
|
ДПА |
Згідно Наказу |
ДПА |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
Усього |
|
|
|
1 |
4 |
6 |
5 |
6 |
6 |
7 |
|
|
|
|
Математика |
|||||||
|
Комбінована |
Згідно календарного плану |
КДР |
|
1 |
4 |
3 |
4 |
3 |
4 |
3 |
|
З перевірки сформованості навичок усних обчислень |
На розсуд вчителя |
УОбч |
|
|
|
1 |
|
1 |
|
1 |
|
ДПА |
Згідно Наказу |
ДПА |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
Усього |
|
|
|
1 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
5 |
|
|
|
|
ЯДС |
|||||||
|
Я досліджую світ |
Згідно календарного плану |
ДР |
|
|
3 |
4 |
3 |
4 |
3 |
4 |
Методичні рекомендації щодо викладання у початковій школі у 2024/2025 навчальному році
Додаток до листа МОН
від 30.08.2024 1.1/15776-24
Методичні рекомендації щодо викладання у початковій школі у 2024/2025 навчальному році
У 2024/2025 навчальному році освітній процес у 1–4-х класах спрямовують на реалізацію Державного стандарту початкової освіти з урахуванням досягнень упровадження концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та подолання викликів, зумовлених особливостями освітнього процесу в умовах воєнного стану, зокрема й подолання освітніх втрат.
Пріоритетності набуває організаційне забезпечення таких напрямів освітньої діяльності:
- організація освітнього процесу в умовах очної / дистанційної / змішаної форм навчання;
- посилення роботи щодо забезпечення соціально-емоційного розвитку, зокрема і формування навичок самозарадності;
- посилення заходів безпеки життєдіяльності, зокрема просвіта щодо цивільного захисту;
- організація роботи з подолання освітніх втрат із застосуванням діагностувальних методик їх виявлення; підвищення результатів навчання учнів 1-4 класів засобами компетентнісно орієнтованого навчання на засадах індивідуального й диференційованого підходів;
- актуалізація національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції як інтеграційної основи соціокультурного аспекту змісту початкової освіти з усіх освітніх галузей;
- розширення соціокультурного компонента змісту початкової освіти питаннями, пов’язаними з енергоефективністю й енергоетикетом, відповідальним споживанням, зокрема у побуті;
- психологічний супровід освітнього процесу в умовах воєнного й післявоєнного часу.
Повний перелік рекомендацій у файлі.Завантажити: Методичні рекомендації щодо викладання у початковій школі у 2024/2025 навчальному році
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів в НУШ :
Про організацію 2023/2024 навчального року в закладах загальної середньої освіти
Лист МОН № 1/12186-23 від 16.08.23 року
ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої
освіти у 2023/2024 навчальному році
Оцінювання здобувачів початкової освіти у 2022-2023 н.р.
file:///C:/Users/Svitlana/Downloads/60f53889c15b9988843949.pdf
Наказ МОН № 813 від 13.07.2021 року
http://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/83038/
Вербальне оцінювання учнів: фрази, які стануть у пригоді вчителю
Перевірити й коректно
прокоментувати роботу учня та мотивувати його до навчання допоможуть спеціальні
шаблони.
Міністерство освіти і
науки затвердило методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання
учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти. Відповідний наказ і
текст рекомендацій оприлюднено на сайті МОН.
Рекомендації
запроваджують поняття вербальної оцінки (оцінювальне судження) та рівневої
оцінки (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату). Вербальну і
рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово.
Щоб процес перевірки
зошитів був правильним, зручним та результативним, скористайтесь добіркою
сталих висловлювань й за бажанням доповнюйте її власними креативними
фразами.
Якщо робота виконана бездоганно, доречними будуть такі фрази:
|
Супер |
Неймовірно |
|
Талановито |
Фантастично |
|
Дивовижно |
Приголомшливо |
|
Молодець |
Ідеально виконано |
|
Бездоганно |
Краще не буває |
|
Чудово |
Неймовірно |
|
Чудова робота |
Оригінально |
|
Чудова ідея |
Так тримати |
|
Прекрасно |
Відмінний результат |
|
Гарна робота |
Бездоганна робота |
|
Геніально |
Відмінна робота |
|
Гарна думка |
У тебе все вийшло |
Якщо у роботі є деякі незначні помилки, доречно використати наступні
форми вербального оцінювання:
|
Ти робиш значні
успіхи |
Це дуже втішно |
|
Добре
впоралась/впорався |
Продовжуй у тому ж
дусі |
|
Ти це
зробила/зробив |
У тебе дуже добре
виходить |
|
Рада/радий за тебе |
Я знала/знав, що ти
впораєшся |
|
Ти швидко вчишся |
Ти на правильному
шляху |
|
Твоя думка цікава |
Значно краще |
Якщо ви бажаєте емоційно підтримати здобувача освіти, скористайтесь
такими формулюваннями:
|
Щодня тобі вдається
усе краще |
В тебе є прогрес |
|
Ти сьогодні багато
працювала/працював |
Це дійсно щось
неймовірне |
|
Ти сьогодні гарно
працюєш |
Тепер ти
зрозуміла/зрозумів цей матеріал |
|
Тепер ти все
зрозуміла/зрозумів |
Це завдання вдалося
найкраще |
|
Старайся, ти можеш |
Ти вдосконалюєшся |
|
Тепер тебе ніщо не
зупинить |
Вже виходить добре |
|
Цілком слушно |
Це здорово |
|
Отак правильно |
Цього разу ти це
зробила\зробив |
|
Набагато краще |
Ти перевершила\перевершив
себе |
|
Ти рухаєшся у
правильному напрямку |
Ти докладаєш багато
зусиль – у тебе все вийде |
Кожному буде приємно прочитати у своєму зошиті слова підтримки від
вчителя:
|
Ти зростаєш над
собою |
Сьогодні справи
йдуть набагато краще |
|
Молодець, ти
проявила/проявив свою фантазію |
Твоя робота з
кожним днем стає краще |
|
Ти робиш впевнені
кроки вперед пппп |
Ти дійсно на
вершині |
|
Ти вже маєш значні
успіхи в цьому |
Я дуже пишаюсь
тобою |
|
Щоразу краще |
Ти дійсно в темі |
|
Так тримати |
Ти все зрозуміла/зрозумів |
|
Я вражена твоєю
роботою |
Ти майже все
зрозуміла/зрозумів |
|
Як тобі це спало на
думку? |
Я рада бачити, що
ти так вправно працюєш |
|
Ти робиш все так
просто |
Вітаю, тобі
підкорилося складне завдання |
|
Дякую за
відповідальне ставлення до роботи |
Ти швидко вчишся |
|
Це найкраще, що ти
коли-небудь робила/робив |
Я вірю у твої сили |
|
Я ніколи не бачила,
щоб хтось робив це краще |
Щиро радію твоїм
успіхам |
Якщо у роботі є певні помилки, доречними будуть такі фрази:
|
Уважно перевір це
завдання |
Уважніше, будь
ласка |
|
Відшукай помилку |
Перечитай, спробуй
знайти помилку |
|
Тут сховалась
помилка |
Спробуй самостійно
знайти помилку |
|
Треба ще раз
повторити цю тему |
Не все вдалося,
наступного разу буде краще |
|
Треба потренуватися
ще |
Треба попрацювати
додатково над такими завданнями |
|
Спробуй ще раз
розв’язати це завдання ппппппп |
Є над чим
працювати, я тобі допоможу |
|
Не поспішай |
Потренуйся
виконувати таке завдання |
|
Зможеш самостійно
знайти помилку? |
Хід розв’язку
правильний, спробуй знайти помилку |
Формувальне
оцінювання допомагає вчителю знайти необхідні доречні слова та коментарі до
різних видів робіт: самостійної, парної, групової, проєктної діяльності учнів.
Такі репліки дозволяють зробити зауваження без зайвих образ, підтримати та
надихнути кожного оригінальним та несхожим на інших коментарем.
Багато я навчився у своїх наставників, ще більше – у своїх товаришів, але найбільше – у своїх учнів.
(Талмуд)
(Сенека Молодший)
Посередній учитель розповідає
Хороший учитель пояснює,
Кращий учитель демонструє,
Великий учитель надихає.
ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ
„Треба так перебудувати навчально-виховний процес,
щоб учні не були пасивними об’єктами його;
щоб вони брали активну участь в ньому під керівництвом педагога”.
Григорій Ващенко
Актуальність проблеми. Традиційно освіта розглядається як засвоєння учнями певної суми знань, умінь, навичок, зумовлених Державними стандартами та програмами з того чи іншого предмету. Але ринок праці висуває сьогодні вимоги не стільки до рівня теоретичних знань потенційного працівника, скільки до його рівня відповідальності, професійної компетентності і комунікабельності, які він може продемонструвати. Тому, щоб бути успішною людиною в сучасному світі, недостатньо володіти певною сумою знань у тій чи іншій галузі. Важливо, щоб дитина, яка закінчує школу і йде у доросле життя, не була пасивним об’єктом впливу, а могла самостійно знайти потрібну інформацію, обмінятися думками щодо певної проблеми з іншими людьми, брати участь у дискусії, знаходити аргументи і контраргументи, виконувати різноманітні ролі.
Компетентний випускник початкової школи – учень, який має високий рівень мотивації, характеризується високою навчальною й соціальною активністю, готовністю до самостійної розумової діяльності.
Вчені дослідники, вчителі-новатори вважають, що у центрі уваги сучасної освіти мають бути не стільки навчальні предмети, скільки способи мислення і діяльності школяра. Тобто, необхідно навчити дитину критично мислити, вирішувати складні проблеми шляхом аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати і враховувати альтернативні думки, приймати виважені рішення, дискутувати, спілкуватися з іншими людьми. Перед сучасною школою постає завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Сучасний світ пред’являє високі вимоги до діяльності людини, конкурентноспроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість.
Фундаментальність початкової освіти – не лише у міцно засвоєних учнями уміннях, навичках, а й ключових компетентностях, які мають стати найважливішим надбанням розвивальної шкільної освіти. Це такі компетентності: уміння вчитися, здоров’язбережувальна, загальнокультурна, громадянська, соціальна, інформативно-комунікативна.
Формування кожної з них вимагає системного впливу. Отже, з урахуванням впровадження в навчально-виховний процес початкової школи компетентнісного підходу, постає питання підбору методів, форм і засобів навчання, використання яких дозволить найбільш оптимально формувати в молодших школярів ключові компетентності.
Тема дослідження: „Формування ключових компетентностей в учнів початкових класів засобами інтерактивного навчання”.
Гіпотеза дослідження. Застосування в навчально-виховному процесі інтерактивних педагогічних технологій дозволить вирішити основне завдання сучасної початкової освіти – навчити дітей вчитися, тобто: вміти зрозуміти - запам’ятати - засвоїти - принести до власної ціннісної системи - стати компетентною.
Мета дослідження. З’ясувати ефективність інтерактивних педагогічних технологій щодо формування в молодших школярів основних ключових компетентностей.
Завдання дослідження. Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:
- з’ясувати суть компетентнісного підходу до навчання та особливості його впровадження в початковій школі;
- проаналізувати та дібрати методи, форми і засоби навчання, використання яких дозволиться формувати в учнів основні ключові компетентності;
- з’ясувати ефективність застосування інтерактивних педагогічних технологій щодо формування в учнів основних ключових компетентностей.
Основна ідея дослідження. Як відомо, в основу інтерактивних педагогічних технологій покладено принцип взаємонавчання, адже учні виступають не пасивними, а активними учасниками навчально-виховного процесу. Саме цей підхід дозволяє формувати в учнів мовленнєву та комунікативну компетентності. Його застосування в роботі з молодшими школярами вчить учнів самостійності, відповідальності, критичному мисленню. Отже, основною ідеєю дослідження є з’ясування того, які інтерактивні технології і як саме дозволяють формувати в учнів молодших класів компетентності, яких потребує життя:
– соціальні (навички роботи в групі);
– інформаційні (уміння самостійно здобувати інформацію);
– комунікативні (вдосконалення спілкування в групі);
– компетентності саморозвитку та самоосвіти;
– здоров’язбережувальні (уміння дотримуватися принципів здорового способу життя).
Якщо раніше робилася ставка на здобуття знань, то нині – на вміння оперувати здобутими знаннями, використовувати їх на різних рівнях власного життя. Працюючи над науково-методичною проблемою щодо використання інтерактивних технологій навчання для формування ключових компетентностей учнів молодших класів, керуюсь основними засадами розвивального (автори – Д. Ельконін, В. Давидов, О. Дусавицький, В. Паламарчук), особистісно-орієнтованого (автори – О. Савченко, С. Подмазін), колективного (автори –Л. Качина, Н. Бібік), інтерактивного (автор О. Пометун) та життєвотворчого навчання (автор І. Єрмаков).
Інноваційна значущість пропонованого досвіду полягає у тому, що, враховуючи вимоги до розвитку системи освіти та, викликане ними, впровадження в навчально-виховний процес початкової школи компетентнісного підходу, для сучасного вчителя надається така педагогічна технологія, яка дозволить поєднати систему особистісно-компетентнісного навчання з класно-урочною системою.
Практична значущість досвіду полягає у впровадженні особистісно-компетентнісного навчання через використання інтерактивних педагогічних технологій та творчих завдань, які спрямовані на виховання гуманних якостей особистості, формування в школярів ключових і предметних компетентностей.
Технології реалізації ідеї дослідження. Серед великої кількості традиційних і інноваційних педагогічних технологій мою увагу привернули інтерактивні технології навчання. Як відомо, інтерактивне навчання (за О.Помтун) – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка має на меті створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
З’ясувавши особливості використання інтерактивної педагогічної технології в початковій школі, я розпочала активно впроваджувати цю методику в практику своєї роботи. Адже саме інтерактивні форми і методи дають можливість створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою необхідність, зможе розкрити свої здібності й продемонструвати знання, відчути впевненість в собі. Учні початкових класів добре навчаються лише за умови, коли їм цікаво, коли вони переживають хоча б невеликий успіх. Тож, із перших днів роботи в школі, я намагаюся створити ситуацію успіху, підбадьорити учня, що зазнав невдачі, похвалити навіть за незначний крок уперед. Починаючи працювати з класом, я поступово вводжу елементи інтерактивного навчання, починаючи з найпростіших форм і методів навчання, таких, як „Мікрофон”, робота в парах, впровадження технології ігрового та проблемного навчання.
Вивчивши основні ідеї інтерактивного навчання, я з’ясувала, що для успішного застосування інтерактивних технологій на уроках, потрібно дотримуватися правил організації інтерактивної роботи учнів. Тому я намагаюсь, щоб до роботи були залучені різною мірою всі учні, дбаю про психологічну підготовку учнів, стимулюю учнів за активну участь у роботі, надаю їм можливості для самоорганізації. Приміщення готую таким чином, щоб учні мали змогу легко пересуватися під час роботи малих груп. Під час уроку дотримуюсь регламенту та процедури, проявляю терпеливість до будь-якої точки зору, уважно вислуховую всіх учасників, поважаючи їх.
Проте інтерактивні технології як технології взаємонавчання використовую дуже обережно, намагаючись не перетворити їхнє застосування в самоціль.
Як відомо, інтерактивний урок складається з п’яти етапів:
І. Мотивація.
ІІ. Оголошення, представлення теми та очікування навчальних результатів.
ІІІ. Надання необхідної інформації.
ІV. Інтерактивна вправа.
V. Рефлексія (підбиття підсумків), оцінювання результатів уроку.
На етапі мотивації використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, зацікавленість до знань та процесу їх сприймання. Наприклад, проводжу вправу „Вилучи зайве”: добираю гасло уроку; вставляю в текст гасла окремі слова (назви цифр, тварин, рослин тощо) та записую зашифроване гасло на дошці; пропоную учням вилучити зайві слова і прочитати девіз уроку.
На ІІ етапі інтерактивного уроку зашифровую тему уроку за допомогою чисел та дій з ними, пропоную виконати обчислення та розшифрувати тему уроку за заданим ключем (вправа „Загадкові будиночки”).
На етапі надання необхідної інформації часто використовую вправу „Інтерв’ю за три кроки”: учні класу знайомляться з новим текстом, оповіданням; далі учні об’єднуються у групи по 4 особи, а в групі – в пари; кожен учасник проводить інтерв’ю із своїм партнером по парі; учні в парі міняються ролями; пари знову об’єднуються в групи по 4 чоловіки; кожен учень розповідає, що нового і цікавого він дізнався від свого партнера.
Готуючись провести з учнями інтерактивну вправу, пропоную їм спочатку виконати підготовчі завдання: прочитати, продумати, виконати самостійно завдання на повторення. Інтерактивні вправи, які проводяться на уроці (а їх зазвичай не більше двох), добираю таким чином, щоб їх виконання дало б учням „ключ” до засвоєння теми.
Вчу дітей вільно висловлювати свої думки. Цьому сприяє інтерактивний метод „Мікрофон”. Даний метод використовую на етапі актуалізації знань учнів, так і під час узагальнення навчального матеріалу. Тримаючи в руках символічний „мікрофон” учень швидко і чітко відповідає на поставлене запитання. Далі знову говорить тільки той, у кого в руках мікрофон. Цей метод використовую майже на всіх уроках. За допомогою цієї вправи на уроці читання з’ясовую думку учнів щодо прочитаного, перевіряю домашнє завдання, підвожу підсумки уроку. На уроці української мови даний метод застосовую з метою повторення вивченого матеріалу, виявлення ставлення дітей щодо доцільності вивчення поданого матеріалу.
Найчастіше на уроках математики для інтенсивної перевірки знань учнів використовую технологію „Карусель”. А також на ранкових зустрічах, перервах з метою виявлення вміння говорити один одному компліменти, слова ввічливості.
Інтерактивний метод „Обери позицію” використовую на уроках з курсу „Природознавства”, предмету „Основи здоров’я”, уроках розвитку зв’язного мовлення, на виховних годинах під час обговорення певних ситуацій. На уроках читання, української мови, курсу „Природознавства” часто використовую „Сенкан”, „Гронування”, „Кубування”, „Діаграму Вена”. Також використовую „Прес-конференцію”, „Мозковий штурм”, „Інтерв’ю”. Знайомі моїм учням і такі інтерактивні методи навчання, як „Обговорення проблеми в загальному колі”, „Незакінчені речення”, „Метод ПРЕС”, „Навчаючи – вчуся” („Кожен навчає кожного”, „Броунівський рух”), , „Навчальні пари” („Змійка”, „Ескалатор”), „Два-чотири-усі разом” („Снігова куля”), „Ротаційні (змінювані) трійки”, ”Ажурна пилка”, „Акваріум”, „Коло ідей”.
В своїй роботі постійно поєдную парну та індивідуальну форми роботи з дітьми, що дає хороші результати. Роботу в парах застосовую під час виконання учнями вивчення вірша напам’ять, під час рольового читання, вивчення ними нового правила, або таблиці множення. Під час роботи в парах учні можуть перевірити знання один одного, обмінятися думками і лише тоді висловлювати свої ідеї класу. Це сприяє розвитку мовлення учнів, взаємо і самоперевірки, вміння висловлювати і відстоювати свою думку. Проводячи підсумки по темах, у вигляді тестів, після виконання учні обмінюються роботами та перевіряють їх. Під час складання навчальних діалогів. При організації групової роботи пам’ятаю, що особливо цінним в цій формі організації навчання є те, що учні мають можливість брати на себе ролі, а саме: експертів, співрозмовників, мислителів, партнерів, друзів тощо. Організоване таким чином навчання дає можливість учням вчитись доводити твердження, відстоювати думку, набувати досвіду спілкування, розвивати творчі здібності, формувати свою особистість.
Особливу увагу приділяю рефлексії наприкінці інтерактивного уроку. Цей етап уроку надає можливість повернутися до очікуваних результатів навчання та перевірити, чи досягнуті вони. При підведенні підсумків:
- використовую відкриті запитання: як? чому? що?;
- прошу висловити власну думку;
- наполягаю на описовості а не оціночності;
- прошу говорити про зроблене, а не про те, що могло бути зроблене;
- розбираємось із причинами (чому? як? хто?), шукаємо альтернативні теорії (Чи є інша можливість?), підбираємо інші приклади (Де ще відбувалось щось подібне?).
Наприкінці інтерактивного уроку проводимо спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи.
При підготовці до інтерактивного уроку:
- глибоко вивчаю і продумую матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, тексти, зразки поробок, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;
- старанно планую і розробляю заняття, визначаю ролі учасників, готую питання та можливі відповіді, виробляю критерії оцінки ефективності уроку;
- продумую мотивацію учнів до навчання, добираючи найцікавіші для них випадки, проблеми;
- оголошую очікувані результати (цілі) заняття і критерії оцінки роботи учнів;
- добираю різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи класу.
Для розвитку мислення школярів застосовую на уроках проблемні завдання. Наявні в них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і певних висновків. Такі вправи не тільки розвивають мислення учнів, а й підсилюють упевненість, віру в свої сили і здібності.
На кожному уроці читання я працюю над проблемою вдосконалення навичок швидкісного та виразного читання. Тому використовую вправи на розвиток мовного апарату та кута зору учнів. Це такі, як: робота зі скоромовками, чистомовками, читання „деформованих” текстів, пірамід слів. На уроках я використовую такі ігри, як: „Дощик”, „Буксир”, „Хто більше”, „Хто швидше”. Адже гра робить працю привабливішою і цікавішою.
Спонукають учнів до активного мислення на уроці різноманітні цікаві вправи, ребуси, кросворди, загадки. Головним об’єктом моєї уваги є творча особистість учня. Тому я в своїй роботі велику увагу приділяю розвитку творчих здібностей школярів. На кожному уроці я здійснюю диференційований та індивідуальний підхід до учнів. Для цього використовую різнорівневі завдання з предметів, захист творчих робіт та проєктів.
Привчаю дітей до самоконтролю і взаємоконтролю. Практикую різні форми оцінювання знань, умінь і навичок учнів. До оцінювання знань я часто залучаю учнів, що сприяє підвищенню їх активності.
Використовуючи інтерактивні методи для формування в учнів ключових компетентностей досягла таких результатів: учні на уроках швидше сприймають новий матеріал, кожне завдання виконують із задоволенням.
Учні класу стали доброзичливішими, уважнішими один до одного, допомагають одне одному у навчанні, проявляють почуття радості за успіхи інших. Працюючи в пошуку найбільш результативних методів роботи, я дійшла висновку, що процес формування вмінь і навичок стає набагато результативнішим, якщо організувати навчання у співробітництві, яке ґрунтується на спільній діяльності і взаєморозумінні вчителя і учнів. Саме таке навчання, з використанням інтерактивних технологій, сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, підвищує інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності, стимулює активність і творчість.

Немає коментарів:
Дописати коментар